Особи з межовими та іншими розладами особистості схильні розігрувати свої конфлікти у потенційно небезпечні способи, що може створювати серйозні труднощі в психотерапії, коли терапевт відчуває, що він втягнутий у ситуацію, коли його основна функція — «рятувати» пацієнта від саморуйнівної поведінки, а не проводити психотерапію.Чим тяжче хворий пацієнт і чим більш спотворені його міжособистісні взаємодії в психотерапевтичних стосунках, тим сильніші примітивні об'єктні стосунки у трансфері. Вони викликають інтенсивний контртрансфер. Терапевтична позиція схильна до загрози можливого відігравання пацієнтом почуттів трансферу (перенесення) і, часом, спокуси терапевта відіграти власний контртрансфер. Без добре продуманого й обговореного терапевтичного контракту взаємне відігравання трансферу і контртрансферу затьмарює ясне розуміння терапевтом психодинаміки того, що відбувається. З високорівневими пацієнтами виникають інші складнощі. Динаміку високорівневих пацієнтів складніше відстежувати, бо їхні реакції в терапії виглядають майже нормальними. Звернути увагу на невеликі відхилення не так-то й легко, і в цьому також допомагає терапевтичний контракт — несуттєві відхилення від узгодженої рамки відкривають дорогу до дослідження глибинної динаміки. |